Виховання особистості школяра
Зміст, організація, форми та методи виховної роботи в школі підпорядковуються реальному визнанню особистості учня як головної мети виховної діяльності та спрямовані передусім на формування громадянської зрілості – системи дійового ставлення особистості до Батьківщини, суспільства, держави, природи.
Виховний процес у навчальному закладі спрямований на формування громадянина України як активної, творчої особистості, з вихованням у нього національної свідомості, високої духовності, інтелігентності, розвинутого почуття прекрасного, забезпечення належної ролі сім′ї у вихованні дітей.
Основні завдання та напрями виховної роботи:
- створення умов для всебічного гармонійного розвитку особистості;
- виховання громадянина України, здатного вільно орієнтуватися в сучасному суспільно-політичному просторі;
- прищеплення високої правової культури, поваги до законів держави, формування правової свідомості;
- виховання демократичної культури, вміння відстоювати свою точку зору, поважати позицію інших;
- формування активної життєвої та громадської позиції;
- розвиток нахилів, інтересів, здібностей дитини, формування її загального культурного рівня, життєвих компетенцій;
- розвиток навчально-пізнавальних потреб і здібностей учнів, допомога їм у науковій організації своєї навчальної діяльності;
- прилучення школярів до скарбів української народної творчості, виховання поваги до національних традицій;
- сприяння виробленню в учнів на основі загальнолюдських цінностей норм етики, моральної самооцінки, формуванню їхніх моральних переконань;
- формування вмінь та навичок використовувати досягнення мистецтва для пізнання природи, життя людей, себе як особистості;
- забезпечення процесу самовизначення, саморозвитку, самореалізації особистості;
- орієнтація учнів на аналіз своїх дій, планування своєї роботи, навчання прийомам самоконтролю;
- формування готовності до трудової діяльності;
- формування високої екологічної свідомості, прищеплення потреби у збереженні й примножуванні навколишньої краси природи;
- формування потреби у здоровому способі життя;
- озброєння батьків психолого-педагогічними знаннями, необхідними для виховання дітей.
Шляхи реалізації основних завдань виховної роботи:
- створення системи виховання, яка відповідає загальнолюдським цінностям та інтересам особистості, суспільства, держави;
- сприяння підвищенню ефективності виховної діяльності педагогів, їх фахової майстерності у сфері виховання;
- орієнтація на сучасний психолого-педагогічний досвід у сфері виховання;
- озброєння класних керівників технологіями, які максимально сприяли б формуванню соціально активної особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення;
- забезпечення цілісності і наступності виховного процесу;
- створення виховного середовища і забезпечення системного підходу до організації навчально-виховного процесу, організацію оптимальної мережі гуртків, клубів за інтересами на базі школи;
- перетворення виховного процесу школи на соціальний простір самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення школяра: організація зустрічей з представниками творчих спілок та організацій, правоохоронних органів, медичними працівниками, представниками засобів масової інформації;
- створення умов для набуття школярами індивідуального досвіду, життєтворчості;
- створення та підтримання шкільних традицій як важливого засобу ведення виховної роботи;
- сприяння розвитку системи учнівського самоврядування;
- дієвість психологічної служби;
- посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення її взаємодії зі школою;
- співпраця з церквою, громадськими організаціями, соціальними службами тощо.
Технології, що сприяють вирішенню основних виховних завдань:
- діагностичний мінімум (вивчення рівнів адаптованості, навчальної мотивації, діагностика процесів пізнавальної сфери, вивчення інтелектуальних здібностей);
- виховання у грі;
- години спілкування;
- нестандартні форми проведення виховних заходів («круглий стіл», брейн-ринг, усний журнал, зустрічі з цікавими людьми, лікарями, представниками правоохоронних органів, творчий калейдоскоп, захист проектів, свята, тематичні дискотеки);
- спільні творчі справи та акції;
- учнівське самоврядування;
- видавнича діяльність (шкільна газета, випуск тематичних стіннівок, плакатів);
- екскурсійна діяльність;
- психологічний супровід (діагностика, анкетування, тренінги, практикуми, консультації, впровадження програм «Рівний-рівному», «Бачу», «Корисні звички», «Школа проти СНІДу»);
- батьківський всеобуч (батьківські збори, години батьківського спілкування, сімейно-родинні свята).
Принципи організації виховної роботи:
- принцип національної спрямованості
- принцип науковості
- принцип демократизації
- принцип психологізації навчально-виховного процесу
- принцип цілісності та наступності
- принцип гармонізації сімейно-шкільного виховання
Важливе місце у виховному процесі належить класному керівникові, який покликаний сприяти створенню оптимальних умов для розвитку особистості школяра.
У закладі склалися такі напрями роботи з батьками:
- індивідуальні бесіди;
- анкетування батьків і учнів;
- вивчення матеріального і соціального статусу сімей;
- відвідування сімей за місцем проживання;
- класні батьківські збори;
- дні відкритих дверей;
- засідання батьківської ради ;
- педагогічний лекторій;
- тиждень родинного виховання;
- організація роботи психологічної консультативної служби;
- звіт дирекції школи перед громадськістю;
- зв’язок батьків з учителями-предметниками.
Система виховної роботи, що базується на наведених вище засадах, на ідеях гуманізації, оновлення, демократичності забезпечить успішну реалізацію ряду основних аспектів навчально-виховного процесу:
- реалістичність цілей виховання та різнобічний розвиток особистості учня, який базується на його здібностях та обдаруваннях;
- заміну авторитарності впливу вчителя безпосереднім співробітництвом з учнем, яке базується на національній самовизначеності особистості;
- інтеграцією окремих позитивних якостей в єдине ціле, спрямування усієї роботи на учня, а не на програму виховання;
- вияв особистісного інтересу в учня, прагнення до саморегуляції своїх природних сил, власної ініціативи і творчості у виконанні дій.
Прагнемо, щоб дитина чи підліток не тільки володіли сумою знань зі шкільних предметів, але й усім досвідом демократичних відносин у суспільстві, навичками управління собою, своїм життям у колективі, вміли брати відповідальність за свою діяльність. Для цього вектор діяльності повернуто на виховання лідерських якостей у школярів, котрі слід розглядати як готовність кожного до визначення свого місця в житті, успішного розвитку і реалізації своїх нахилів і інтересів.
Заклад освіти – це простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому всі діяльність закладу освіти відбувається так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проєктувальника власного життя.
Проблема, над якою працює заклад освіти у виховній роботі -
« Формування цілісної особистості, усебічно розвиненої, здатної до критичного мислення; патріота з
активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення».
Мета виховання – створення цілісної моделі виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей; формування життєво-компетентної особистості, яка здатна реалізуватися в соціумі.
Формування в учнів навичок культури здоров’я, безпечної поведінки
http://content.e-schools.info/sachnivzischool/library/Publikatsia_Zazdorove_maybutnye.pub