Наша школа сьогодні.
100 років... Це мало, чи багато? Для історії мить, для людини - це ціле життя, майже недосяжна дата. Але для школи - це десятки прожитих років, сотні уроків та перерв, тисячі дитячих та учительських сердець, в яких горить іскорка поваги та любові до школи.
У всі часи тут працювали дивні люди, закохані у професію вчителя.
Люди - прекрасні, земля - мов казка.
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я по серце у землю в 'язко,
Вона мене міцно трима.
Василь Симоненко
Село, школа, живуть своїм життям – не легким, але плідним, багатим на працю, на щедрість, на добро. Живуть, творять нову історію своїх сіл та плекають підростаюче покоління, не забуваючи знайомити їх з історичним минулим рідних сіл.
Колись у далекі 1900 роки ні церковно-приходської, ні волосної школи у наших селах не було. Заможні селяни просили дяка навчати їхніх дітей грамоти. Дяк навчав дітей писати, читати, рахувати, співати церковних пісень і колядок, щедрівок. Родини Адамчуків та Корнійчуків із Сахновець здобули вуличне прізвисько "Школярі" через те, що діти цих сімей ходили до дяка навчатися.
З 1910 року у Красносілці в панському маєтку започаткувала свою роботу сільська школа на громадських засадах, яка згодом переросла у волосну школу. Ініціаторами шкільної освіти були переселенці з Проскурівщини — Петляки, Наконечні, Черватюки, Дембіцькі, Подлюки, Кметі, Василевські, Площинськіта інші —всього 44 сім'ї.
Корінні жителі Красносілки вороже ставились до переселенців, які закупили панську землю. Свій протест проти них виявляли навіть у тому, що не пускали їх до церкви. У відповідь ті не дозволяли дітям місцевих селян ходити до школи. Щоб владнати спірні питання, з волості (Старокостянтинова) приїхав волосний старшина і судовий пристав. Спірну справу вирішили мировою; щоб усі люди села ходили до церкви, а бажаючі діти - до школи навчатися.
Саме тоді Красносільську школу із сільської перетворили у волосну. Вчитель отримував заробітну плату з волості грішми, а селяни у свою чергу забезпечували його продуктами харчування.
Першим учителем цієї школи був Возвілко. Він навчав дітей грамоти, а дяк - співам. Один раз на тиждень до школи приходив місцевий священик Верхогляд навчати дітей Закону Божого.
Отож школа сприяла тому, що через дітей у селі налагоджувались добросусідські відносини, які згодом розвивались і переростали у кумівство та сватівство. У селі зав'язувалися і зміцнювалися родинні відносини.
У 1908 році поміщик Шестаков із Сахновець, щоб задобрити селян після революції 1905-1907 рр., вирішив на власні кошти побудувати церкву. Селяни порадили йому краще спорудити школу, бо ж вони все одно входять до Красносільскої парафії, а дітям школа потрібна. Таку 1911 році в Сахнівцях з'явилася школа. Першим учителем Сахновецької школи став житель села Пасічна Микола Олександрович Смольський.
Панський маєток в с. Красносілка та новозбудоване приміщення школи в с. Сахнівці поклали початок розвитку освіти в цих селах і сусідній Немирівці.
У Сахновецькій чотирирічній школі станом на 14.09. 1926 року навчалося 72 учні, з них 50 хлопчиків, 22 дівчинки. Навчанням було охоплено половину дітей шкільного віку.
У Сахнівцях з 1937 до 1941 року діяла неповно-середня школа. На 1 січня 1940 року в ній працювало 15 вчителів, навчалось 273 учні з сіл Сахнівці, Красносілка, Немирівка.
Склад педагогічних працівників Сахновецької школи в 1949 році Гринчук Ніна Андріївна — директор та 8 вчителів. У 1951 році в Сахновецькій неповно-середній школі працювало вже 16 вчителів. Семирічну школу в Красносілці відкрили 1951 року. Директором призначили Василя Костянтиновича Яворського, завучем — Петра Івановича Маринича. Згодом шкільний колектив очолювали: Оленич (з 1954 р.), Пилип Артемович Мізернюк (з 1958 р.), Петро Васильович Остапчук (з 1968р).
Директорами Сахновецької НСШ були: Гринчук Ніна Андріївна - 1949 р.,
Лук'янов Микола Савович — 1953 р., Лановий Григорій Трохимович -1969 р.,
Соболєв Олексій Миколайович — 1963 р.,Яснюк Володимир Юхимович — 1969 р.,Остапчук Федір Трохимович — 1970 р.
У 1971 році на базі двох 8-річних шкіл утворюється Сахновецька середня школа. Директором її призначили Федора Трохимовича Остапчука, завучем - Петра Васильовича Остапчука, організатором позакласної і позашкільної роботи —Дмитра Стаховича Наконечного. Плідно праювало 35 вчителів.
Приміщення Сахновецької середньої школи спорудили за кошти колгоспу "Комунар". Усі шкільні забудови — то великий господарський задум голови колгоспу Степана Васильовича Білоуса.
Приміщення школи збудували за проектом типової середньої школи — на 526 учнів, будівля триповерхова, стіни з цегли, центральне опалення від власної котельні на вугіллі.
У Сахновецькій середній школі навчалися учні з трьох сіл — Сахновець, Красносілки, Киселів. Для киселівських учнів обладнали під інтернат старе приміщення школи.
З 1 квітня 1982 року директором Сахновецької середньої школи працював Лісовий Микола Якович, який поклав початок яблуневому саду навкруги школи.
Гарна будівля школи потопає у зелені. Яблуневий сад — то плід праці і пам'ять про М.Я. Лісового. Він разом з учнями щеплював саджанці. А оті великі сосни, що на північ від школи, —то дарунок випускника Володимира Шевчука з Киселів — тепер він працює лісником Самчиківського лісництва. Південний бік шкільного подвір'я красується чорноплідною горобиною. Це теж була турбота М.Я. Лісового. А квітники перед школою — то пам'ять про біолога Ніну Савелівну Каралі.
Микола Якович Лісовий "вибивав" технічні засоби для школи — в російському, українському, історичному, фізичному кабінетах встановили кіноапарати, телевізори. У кожному класі — радіоточки, фільмоскопи, лінгафонні апарати в історичному кабінеті, кабінеті іноземної мови. Згодом обладнали і комп'ютерний клас.
З 1 вересня 1993 року приймає естафету директора Наконечний Дмитро Стахович – автор двох книг про рідний край, завдяки його зусиллям було створено Музей школи.
Вічна стежина до школи… Усе нові й нові покоління веде ця стежина до храму науки, добра і любові, з мудрим хранителем, дбайливим господарем, нашим директором, Адамчук Надією Василівною, яка з 1996 року очолює педагогічний колектив.
Неповторною є її місія, сповнена вічного неспокою, творчого пошуку, глибоких душевних поривань. У своїй управлінській діяльності керується принципами рівноправного партнерства, демократизації та гуманізації. У школі створені комфортні умови для учнів: зроблений ремонт у їдальні, осучаснено систему опалення, замінено вікна, оновлено фасад… Щорічно адміністрацією школи вживаються конкретні заходи щодо збереження та модернізації матеріально-технічної бази закладу. На сьогодні наша школа вважається однією з кращих у районі. у цьому, звичайно, велика заслуга нашого директора, Адамчук Надії Василівни.
Школа живе своїм життям... Сіють добре, вічне колектив педагогів у складі 34 вчителів. Хочеться відзначити роботу окремих вчителів: Смірнової І.О., Остапчук В.В., Галіцької О.І., Шокот Л.В., Старинець Л.І., Маншиної А.І., Паламарчук Н.Д.
У школі працюють педагоги-лауреати і переможці обласного та районного етапів конкурсу «Вчитель року»: Смірнова І.О.. Мартинюк Г.І., Мєлєєва О.В., Подлюк Н.Г., Площинська Л.Д., Мельничук Л.В., Мордюк Л.П., Остапчук Н.О.
Візитівкою школи стало шкільне наукове товариство «Смолоскип», створене у 2008 році, учні написали та захистили 28 наукових робіт.
Дванадцять вихованців ШНТУ стали призерами обласного етапу.
Ентузіасти своєї справи Кравець С.І. та Гавадзюк А.Й. разом з командами школярів приносять перемоги в творчих та спортивних конкурсах. Сьогодні педагоги впроваджують у практику інноваційні педагогічні методи, освоюють технології НУШ.
Працюють вчителі творчо і готують учнів до захисту наукових робіт Малої академії наук (МАН), готують до районних і обласних олімпіад, маємо переможців всеукраїнських та обласних конкурсів.
Вчителі-філологи працюють з учнями, котрі проявляють талант до поетичного слова. Переглядаючи другий поетичний збірник «Повідай своє перо» юних талантів Хмельниччини зустрічаємо поезії наших учнів: Короля Мирослава, Войнарівського Романа, Коваленко Ольги, Галіцького Володимира.
Отже, серед 23 учасників-переможців обласного конкурсу юних поетів - чотири від Сахновецької школи. Ростуть юні поети-сахнівчани в літературній студії «Первоцвіт», а випробовують своє поетичне перо в інформаційному центрі літературної газети «Водограй».
Уже багато років поспіль надійними друзями школи, які допомагають створювати сприятливі умови для навчання школярів, є її шефи: ТОВ «Енселко Агро», ФГ «Бізон», ФГ «Династія», Старокостянтинівський гранкар’єр, сільський голова, Яснюк Алла Іванівна.
На сьогоднішній день ми бачимо нашу школу такою:
1. Школа однакових можливостей та з широким діапазоном видів навчальної та позаурочної діяльності.
2. Школа, в якій діти з радістю проживають усі періоди дитинства.
3. Школа, в якій діти вчаться активно й гідно жити, розвивають та реалізують нові здібності.
